МПЗ на спадкові паї: ДПС пояснила, хто платить податок за отриману у спадок землю
Державна податкова служба України оприлюднила офіційне роз’яснення щодо нарахування мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перейшли до нових власників у порядку спадкування
Ключове правило розподілу податкового навантаження залежить від наявності офіційного договору користування землею.
Ситуація 1. Земля перебуває в офіційній оренді
Якщо на момент переходу права власності до спадкоємця ділянка вже була здана в оренду, суборенду чи емфітевзис*, і цей договір є чинним, новий власник (спадкоємець) МПЗ не сплачує.
Юридична підстава: Відповідно до норм Податкового кодексу України, обов’язок із розрахунку та сплати МПЗ покладається виключно на офіційного орендаря або користувача сільгоспугідь.
Важлива деталь: Факт смерті орендодавця та перехід права власності на землю до його спадкоємця автоматично не анулюють договір оренди (якщо тільки такий пункт не був окремо прописаний у самому документі). Усі зобов’язання та права попереднього власника переходять до спадкоємця.
Резюме: Якщо в Державному реєстрі речових прав зафіксовано чинне право оренди, податкове зобов’язання нараховується агропідприємству чи фермеру (орендарю), навіть попри те, що договір свого часу підписував ще померлий власник.
Ситуація 2. Ділянка нікому не передана в оренду
Якщо спадкова земельна ділянка на момент зміни власника не була офіційно передана в користування іншим особам за зареєстрованим договором, правила змінюються.
У такому разі МПЗ розраховується органами податкової служби.
Платником податку стає безпосередній власник угідь. Відповідно, як тільки спадкоємець офіційно завершує процедуру оформлення спадщини та реєструє право власності на себе, обов’язок зі сплати МПЗ переходить на нього.
——————–
*Емфітевзис — це довгострокове, платне та відчужуване право користування чужою земельною ділянкою виключно для сільськогосподарських потреб. Детальніше про цей правовий інструмент (регулюється Цивільним кодексом України7,071,269302·5). Суть: Власник передає ділянку землекористувачу (емфітевті) для вирощування агрокультур, збору врожаю та отримання прибутку. Власник землі не може втручатися у господарську діяльність. Строк встановлюється за домовленістю. Для приватних земель закон не обмежує строк, а для державних та комунальних ділянок максимальний строк становить 50 років. Особливість: На відміну від звичайної оренди, це речове право є відчужуваним (його можна продати іншій особі) та передається у спадок. Оформлення: Договір укладається виключно письмово та підлягає обов’язковій державній реєстрації речових прав. Це один із найпопулярніших способів гнучкого землекористування та залучення інвестицій в агробізнес, оскільки він надає користувачу більше автономії.
——————-
Також радимо прочитати:
Які проблеми можуть виникати при покупці квартири
Як вибрати ділянку для будівництва будинку?
