Украина Строительная
Профільний парламентський комітет підтримав законопроект, який спростить процедуру створення ОСББ 17
ЕкономікаЕнергетика

Якими є перспективи зеленої енергетики в найближчі роки

За останні роки Україні вдалося досягти значних результатів у розвитку відновлюваної енергетики. Лише на початок 2022 року її встановлена потужність сукупно склала 9,5 ГВт, а обсяг інвестицій у галузь сягнув $12 млрд. Ймовірно, темпи її розвитку й надалі росли б, аби не «сусідське» вторгнення. Через війну половина об’єктів ВДЕ перебуває під загрозою повної або часткової руйнації – в областях, де тривають активні бойові дії, перебуває 47% встановленої потужності електростанцій на відновлюваних джерелах енергії. Також чимало станцій ВДЕ знаходяться в сусідніх з воєнним діями регіонах. В той час й інвестори не поспішають вкладати гроші, чекаючи стабілізації ситуації та розуміння подальшої картини війни. Так яки вони перспективи зеленої енергетики в Україні

Тим часом у швейцарському Лугано Україна презентувала власну візію післявоєнного відновлення на суму понад $750 млрд, який включатиме 850 проєктів для відбудови країни. Знайшлось тут місце, звісно, і національним програмам, що спрямовані на розвиток енергетичного сектору, в тому числі відновлюваних джерел енергії. Вони загалом оцінюються у 130 млрд доларів. Укрінформ проаналізував, які плани у сфері «зеленої» енергетики мала наша держава до 24 лютого, та те, наскільки реалістичними є нові прагнення уряду.

Плани, сплюндровані війною

Спрямованість на «зелену» енергетику для України не є чимось новим. Плани уряду у цьому напрямку ще до повномасштабної війни були чіткими. Так, в Енергетичній стратегії України на період до 2035 року передбачається, що частка відновлюваних джерел у українському енергоміксі становитиме 12% у 2025 році, 17% – у 2030 та 25% – у 2035. За фактом, у 2021 році частка ВДЕ у виробництві електроенергії становила 8%.

Торік у листопаді, під час 26-го Кліматичного саміту ООН (COP26) у Глазго, Україна вкотре підтвердила свої наміри розвивати безвуглецеву енергетику. Ми маємо стати карбононейтральною країною до 2060 року. Шлях до цього – відмова від вугільних та газових електростанцій, пошук альтернативних джерел енергії. За заявами уряду, Україна мала до 2035 року відмовитися від вугілля. Натомість, вугільну генерацію мала замінити атомна енергетика та ВДЕ.

Минулого року ці наші наміри часто називали амбітними, але 24 лютого їм було завдано нищівного удару. Повномасштабне російське вторгнення розпочалося відразу в кількох напрямках, охопивши й південь України. Херсонщина, Запоріжжя – це регіони, в яких зосереджено чимало сонячних та вітрових електростанцій, і які продовжують потерпати від бойових дій. При цьому росіяни нищать як енергетичну інфраструктуру – газогони та лінії електропередачі, так і безпосередньо генерацію.

Ще у березні Українська асоціація відновлюваної енергетики (УАВЕ) заявила, що під загрозою знищення перебуває половина «зеленої» генерації України. При цьому, за даними асоціації, в областях із активними бойовими діями розташовано майже 90% ВЕС, 37% наземних, 35% дахових/фасадних сонячних електростанцій та майже половина (48%) станцій на біомасі

Якими є перспективи зеленої енергетики в найближчі роки

Наші месенджери не лише інформують, а й дають можливість розміщувати інформацію. Скористайтеся їхніми можливостями. Клікайте на тому, який найбільш зручний для Вас: Viber, Telegram, WhatsApp, Messengerа також підписуйтесь на новини

«Понад 3970 МВт перебуває в областях безпосередньої загрози повної або часткової руйнації станцій відновлювальної енергетики. Більше того, понад 2400 МВт знаходяться в сусідніх з активними бойовими діями областях, де вже є висока загроза руйнації, або вже зруйновані якісь станції», – наголошували тоді в асоціації.

Станом на червень в зоні активних бойових дій чи тимчасової окупації, за оцінкою УАВЕ, перебуває 40% від усіх встановлених потужностей «зеленої» генерації. Ця цифра дещо нижча попередніх оцінок ситуації, але у суміжних із зоною бойових дій областями розташовано ще 34% об’єктів ВДЕ.

Чи буде енергетика такою, як ми звикли?

За словами Міністра енергетики Германа Галущенко в інтерв’ю Укрінформу: «Внаслідок війни ми втратили чимало шахт, втратили генерацію теплової енергії. Ми говоримо зараз, що відновлювати теплову генерацію у тому вигляді, в якому вона існувала, напевно, сенсу немає, потрібно відразу її модернізувати». Він зазначив що, основні очікування в енергосекторі від конференції у Лугано –  перетворення України на майданчик для симбіозу рішень, найкращих технологій, які є сьогодні у світі в галузі енергетики.

Згідно із озвученими в Лугано планами, уряд розраховує на будівництво 5-10 ГВт сонячних та вітрових електростанцій до 2026 року. Крім того, є проєкти для будівництва гідроакумулюючих станцій. «Ми нещодавно підписали проєкт будівництва водосховищ – говоримо про 200 МВт для гідроакумулюючих електростанцій», – зазначив Галущенко під час презентації.

Крім того, планується локалізація виробництва обладнання для об’єктів ВДЕ, будівництво потужностей для виробництва «зеленого» водню, розвиток виробництва біопалива.

«Декарбонізація, диджіталізація, децентралізація енергетичних систем – це правило трьох «Д», яке зараз впроваджують у всіх розвинутих країнах світу», – зауважив експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський в ефірі національного марафону новин. Він нагадав, що тренд декарбонізації нікуди не подівся зі світової повістки денної, й Україна, щоб дотримуватися його, має продовжувати попри все розвивати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел.

Адже від ідеї прикордонного вуглецевого регулювання ніхто в світі не планує відмовлятися. Як пояснює Білявський, при впровадженні CBAM (мита на імпортовані товари, розмір якого залежить від вуглецевого сліду у виробництві) при експорті промислової продукції (наприклад, сталі) доведеться надавати сертифікат, який би підтверджував використання «зеленої» енергії при виробництві продукції, або сплачувати підвищений податок.

«Якщо ми зараз не будемо піклуватися про розвиток альтернативної енергетики, у нас у перспективі повоєнного відновлення будуть виникати проблеми із наповненням бюджету валютною виручкою від експортних операцій», – підкреслив експерт.

Керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко виділяє енергетику як один із основних блоків відновлення України після війни. На його думку, для нас є актуальними виробництво власного газу та розвиток альтернативних джерел енергії, зокрема, «зеленого водню»

Перспективи зеленої енергетики в Україні. 2022-2030

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дерусифікація енергетики: як невідновлювані торговельні зв’язки посилюють роль відновлюваних джерел енергії

«За різними оцінками та прогнозами, у найближчі чотири роки світовий ринок виробництва водню досягне 200 млрд доларів. І Україна може стати частиною цього ринку як основний експортер зеленого водню в країни ЄС», – сказав Бондаренко у коментарі Укрінформу.

Він нагадав, що Німеччина обрала Україну однією з чотирьох країн-партнерів, що будуть виробляти та експортувати водень до Німеччини – а це близько 10-15 млрд доларів виручки на рік.

Що ж стосується обсягів виробництва «зеленого водню», то в Бюро інвестиційних програм оцінюють потенціал України у близько 100 ГВт на рік за умов потужного потоку іноземних інвестицій до водневих проектів. Але для цього до 2030 року потрібно побудувати близько 25-30 заводів з виробництва водню.

В Українській асоціації відновлюваної енергетики на урядові плани відреагували стримано. «Варто відмітити, що будівництво всіх нових потужностей ВДЕ, як для виробництва електроенергії, так і водню заплановано на 2026-2032 роки. Тобто розвиток сектору ВДЕ у найближчі чотири  роки не в пріоритеті, хоча старт реалізації низки інших енергетичних проектів запланований на 2022-2023 роки», – підкреслив голова асоціації Олександр Козакевич у коментарі Укрінформу.

Він зазначає, що «відновлювана енергетика України останні 2,5 роки боролася за виживання», а її подальший розвиток фактично був призупинений ретроспективними змінами в законодавстві. Крім того, Козакевич нагадує про досі не вирішену проблему виплат за «зеленим» тарифом.

«В березні (2022 року – ред.) для виробників електроенергії з ВДЕ було встановлено фіксований рівень виплат в розмірі 15% від середньозваженого «зеленого» тарифу за 2021 рік для СЕС, 16% – для ВЕС, 35% – для малих ГЕС, 40% та 60% – для біогазу та біомаси відповідно. Попри те, що 5 липня рівень виплат був підвищений – 18% для СЕС та ВЕС та 75% для біомаси – цього тепер вистачатиме лише на покриття операційних витрат станцій», – говорить експерт.

Старі проблеми на новий лад

Проблема заборгованості перед виробниками електроенергії з відновлюваних джерел за зеленим тарифом досі залишається болючим питанням. Так, державне підприємство «Гарантований покупець» лише на початку цього року розрахувалося за «зелену» електроенергію, яка була вироблена у 2020 році. Станом на 7 липня ГарПок розрахувався за відновлювальну енергію 2021 року на 90%, а за цьогорічну енергію – лише на 47%.

Максим Білявський сподівається, що Україна усе ж покаже приклад цивілізованого діалогу з виробниками альтернативної енергії про погашення заборгованості перед ними. «Це може бути як реструктуризація боргових зобов’язань, так і інші механізми підтримки взаємовідносин із сектором відновлюваної енергії», – сказав експерт.

На його думку, вирішити проблему із розрахунками з виробниками альтернативної енергії можна, експортуючи до ЄС саме «зелену» електроенергію.

Ідею експортувати електроенергію з ВДЕ до Європи підтримує і Бондаренко. «На мою думку, виходом з цієї ситуації (із заборгованістю – ред.) може стати створення міжнародного енергетичного фонду, який би наповнювався грошима з країн ЄС, серед яких ті, що мають дефіцит виробництва електроенергії. Тож всі надлишки виробництва чистої зеленої енергії сонця і вітру можуть закуповуватися за рахунок цього фонду» – прокоментував він.

Бондаренко вважає, що таким чином Україна змогла б організувати експорт «зеленої» електроенергії до Євросоюзу. Водночас, для збільшення експорту ще треба добудувати потужні електромережі.

Міністерство енергетики ще у 2021 розробило законопроект про запровадження системи Feed-in-Premium (контрактів на різницю) для виробників з альтернативних джерел енергії замість фіксованих платежів за «зеленим» тарифом. За такою системою виробники електроенергії з ВДЕ могли б самостійно продавати вироблену енергію, маючи право на отримання компенсації від ГарПока різниці між встановленим «зеленим» тарифом або аукціонною ціною та ринковою ціною енергії. Законопроект наразі не прийнятий парламентом

Якими є перспективи зеленої енергетики в найближчі роки

Уже цьогоріч профільне міністерство наказало ГарПоку розподіляти між виробниками електроенергії за “зеленим тарифом” усі гроші, отримані від продажу енергії, виробленої з альтернативних джерел. Раніше у ланцюжку розрахунків фігурували НЕК «Укренерго» та НАЕК «Енергоатом». Як наслідок, ГарПок уже відзвітував про 26,4% розрахунку перед виробниками за 10 днів липня. «Поки що це найвищий показник, починаючи з березня», – зазначив керівник держпідприємства Андрій Пилипенко.

Однак наразі проблема «зеленого» тарифу стратегічно залишається невирішеною.

Все в руках інвесторів та ЗСУ

В УАВЕ наголошують, що оцінити точну суму збитків сектору ВДЕ можна буде лише після деокупації територій. Крім того, енергетики прагнуть не лише підрахунку прямих збитків, а й обчислення упущеної вигоди. Козакевич вважає, що всі нанесені галузі збитки мають бути компенсовані агресором, за рахунок заарештованих в ЄС та США активів росії.

Але для розвитку галузі мало просто перемогти та компенсувати втрачене внаслідок війни. «Нові амбітні цілі вимагатимуть залучення великих обсягів приватних інвестицій, які мають бути якомога дешевшими», – зазначив Козакевич

Він переконаний: приваблення інвестора може стати вирішальним для подальшого розвитку української енергетики як безвуглецевої. Водночас, те, що може відлякати інвестора – це вже згадана заборгованість перед інвесторами у ВДЕ. І поки ЗСУ працює на нашу перемогу (без якої говорити про будь-який розвиток складно), уряд та Верховна Рада мають запропонувати шляхи розв’язанням проблем на ринку електроенергії, які тягнуться ще із мирного часу.

Автори: Вікторія Наконечна, Валентин Марчук

Джерело: Укрінформ

Leave a Response