Лаки та оліфи класифікуються як лакофарбові матеріали. Вони активно застосовуються в промисловості та побуті. У цій статті зібрано інформацію про види та особливості застосування різних лакофарбових матеріалів (ЛКМ)
Лаки — це група матеріалів, які представлені у вигляді розчинів плівкоутворювальних речовин в органічних розчинах або воді. Коли вони висихають, утворюють тверду кольорову або безбарвну плівку.
Лаки використовують, щоб отримати прозорі покриття, що захищають поверхні меблів, паркету. Потім їх фарбують фарбою або вони самі виконують функцію фінішного покриття. Другий варіант затребуваний, коли потрібно обробити поверхні дорогих порід деревини для захисту від зовнішніх впливів, закріплення після обробки морилкою або надання гарного блиску.
Лакувальний матеріал наносять на попередньо підготовлену поверхню з метою підвищення експлуатаційних якостей. Найчастіше — в останню чергу, щоб покриття мало гарний вигляд. Лаки бувають різні: бітумні, масляні, алкідні, спиртові та політурні, алкідно-карбамідні, нітроцелюлозні, поліефірні, а також полі- та алкідно-уретанові, епоксидні, нафтополімерні та оліфи.
Бітумні лаки виготовляють із спеціальних бітумів, які проходять високотемпературну обробку для розм’якшення. Щоб покращити їх якості, до них додають різні смоли та олії. Коли після фарбування вони висихають, то утворюють плівку, стійку до води і до деяких хімічних елементів. Маючи непогані якості, подібні лаки одначе недостатньо якісні, оскільки не мають антикорозійних властивостей. Їх використовують переважно для тимчасового захисту поверхонь.
Олійні лаки після нанесення залишають тверді прозорі або жовтуваті плівки. Їх використовують для обробки всередині приміщень або реставрації виробів.
Спиртові та політурні лаки добре протистоять стиранню та мають блиск. Оброблені ними поверхні добре поліруються, але мають низьку водостійкість. Для їх виготовлення потрібна дорога сировина, тому такі лаки випускаються у невеликих кількостях.
Алкідні лаки утворюють на поверхнях тверді, прозорі та водостійкі плівки. Їх використовують для фарбування будівель усередині та зовні. Іноді їх називають олійними, хоча вони мають кращі якості, тому що виготовляються з натуральних олій.
Перед використанням у роботі алкідно-карбамідних лаків у них додають кислотні затверджувачі. І щоб вони швидше висохли за нормальної температури, потрібно прибрати ці домішки. Однак це знижує термін експлуатації такого покриття. Щоб уникнути цього, лаковану поверхню потрібно обробити гарячою сушкою. Дані матеріали використовують для фарбування підлоги, меблів, різних виробів, тому що вони мають підвищену щільність та стійкість.
Нітроцелюлозні лаки змішують із різними видами смол. Після фарбування вони утворюють безбарвні швидковисихаючі плівки. Їх застосовують для лакування виробів із дерева, а іноді — і металу. Зазвичай вони підходять для фарбування всередині приміщень, хоча бувають винятки.
Поліефірні лаки використовують для обробки меблів. Вироби, покриті ними, не дають усадку, лак не випаровується, а полімеризується. Такі лаки використовуються як основа до шпаклівки кузовів автомобілів.
Поліуретанові лаки мають високу щільність та стійкість. Перед їх використанням потрібно уважно читати інструкцію, що додається до них, і дотримуватися її рекомендацій. Вони мають високу якість, тому вважаються дорогими матеріалами та підходять не для всіх видів робіт.
Читати також: Цвіль на утеплювачі: причини появи, небезпека, фунгіцидна обробка будматеріалів
Епоксидні лаки випускають для отримання шпаклівок, склеювання деталей, виготовлення виробів та інших цілей. Вони стійкі до води, мають високу густину, тому перед використанням до них додають затверджувачі.
Нафтополімерні лаки можуть замінити лаки масляно-смоляні, вони мають високу стійкість до миючих засобів і набагато дешевші за ціною.
Оліфи виготовлені з олії, що проходить спеціальну обробку. Коли після фарбування вони висихають, то утворюють м’яку плівку на обробленій поверхні з невеликими механічними і захисними якостями. Їх використовують для грунтування дерев’яних та інших шорстких поверхонь перед фарбуванням. Також оліфу використовують для того, щоб виготовляти олійні фарби.
Оліфи бувають натуральними та комбінованими. Для підвищення якості оліфи до неї додають каніфоль і всякого роду низькомолекулярні каучуки, а також багато інших добавок, вибір яких залежить від тих чи інших умов.
Оліфи бувають синтетичними — з гіршими якостями, ніж інші різновиди, оскільки виготовляються з продуктів нафтохімічного виробництва. Їх використовують для різних робіт, які не вимагають великої відповідальності. Наприклад, для просочення нерівних та шорстких поверхонь або тимчасового захисту виробів.
Іноді у лаки додають пігменти і наповнювачі, тоді виходять пігментні лакофарбові матеріали. За допомогою цього виду лакованого матеріалу можна отримати різні колірні гами та відтінки емалей та фарб. Пігменти, які додають у лакувальний матеріал, впливають антикорозійні якості покриття.