На честь 15-річчя компанії, яке відбудеться 14 лютого 2018 року, колектив проекту “Україна БУДІВЕЛЬНА” починає активну підготовку до сходження на 6-ть українських гірських вершин, які розташовані в гірському масиві Чорногора, на межі Закарпатської та Івано-Франківської областей
Цей рік для нашої компанії ювілейний. Нам виповнюється 15 років. Подія знакова. Однак, ми принципово не вважаємо доречним та не етичним, в період ведення в нашій країні бойових дій на сході України, влаштовувати розважальні заходи з нагоди ювілею, а не відзначити таку важливу подію в нашому житті ми теж не можемо. Тому колективом компанії була запропонована ідея про “підкорення” 6-ти українських 2-тисячників і встановленні на кожному з них національного прапора на честь наших живих славних воїнів і в пам’ять про загиблих.
Наш тур – не екстремальний, він туристичний. Більш того, він абсолютно доступний для будь-якого, хто бажає пройти його разом з нами. І ми запрошуємо всіх бажаючих, підкоригувати свої плани і скласти нам компанію, пройшовши найяскравішими і найкрасивішими місцями Українських Карпат. А щоб запросити якомога більше учасників ми створили (заздалегідь) захід на Facebook, де кожен зможе подати заявку, поставити питання, або просто залишити свій коментар.
Про маршрут
В Україні всього шість вершин, які перемахнули за 2 000 метрів, і всі вони зосереджені в одному гірському масиві — Чорногорі. Менчул — ще одна чорногорська вершина, якій до двохтисячної позначки не вистачило всього 2-х метрів, а її висота — 1 998 м н. у.м.
Кожен знає, що найвища гора України — Говерла, висота якої 2 061 м. Саме ця вершина щороку стає Меккою для туристів, які не тільки вперше подорожують Карпатами, але і вперше пробують сили в туризмі. Ідея підкорення Говерли вабить навіть тих, хто ніколи в очі не бачив туристичного рюкзака і гори в тому числі.
Спуск з Говерли в сторону Петроса, фото Олена Кошель
Однак крім Говерли Українські Карпати можуть похвалитися ще 6-ю двохтисячних піками, ну, або майже 6-ю! ) Якщо задатися метою, за кілька днів можна підкорити їх усі, тому як “Чудова сімка” розташована в межах одного гірського масиву — Чорногори.
Нижче вершини наведені відповідно їх висоті, а на хребті вони лежать в такій послідовності: Піп-Іван Чорногірський — Дземброня — Менчул — Бребенескул — Гутин Томнатик — Ребра— Туркул — Данціж — Пожижеска — Говерла — Петрос — Шешул.
В загальних рисах, похід Чорногорою затягнеться дня на 3-4, проте масив можна пробігти і швидше, якщо група в хорошій фізичній формі.
Говерла (2 061 м)
Вперше на вершину Говерли туристична доріжка була прокладена в 1880 році. На гору піднімаються по 4-м основних маршрутах. З Говерли можна починати похід Чорногірським хребтом або нею закінчувати. Але при цьому доведеться залишити Петрос без уваги. Маршрути на Говерлу:
- з т/б “Заросляк”;
- з урочища Козьмещик;
- основною хребтовою стежкою Чорногори із Заходу (з боку Петроса);хребтом зі сходу (від гори Пожижевської / Брескула).
Найкомфортніший з них-вихід з турбази “Заросляк”. Бувалі туристи рекомендують іти прямою стежкою, яка веде на гору “в лоба”, а виходити з турбази на хребет в районі Пожижевської/Брескула і вже хребтом доходити до вершини Говерли. Так підніматися значно легше, зручніше і живописніше. Говерла оточена лавинонебезпечними схилами, для зимових сходжень на її вершину присвоєна категорія складності 1Б.
Говерла, фото Станіслав Рико
Бребенескул (2 035 м)
Лежить між вершинами Менчул (1 998 м) і Ребра (2 001 м). Під вершиною розташоване найвисокогірніше озеро Карпат з однойменною назвою. На Бребенескул піднімаються рідко, на відміну від Попа-Івана, Говерли і Петроса. Зазвичай туристи обмежуються відвідуванням озера, залишаючи вершину без уваги. До того ж, якщо йти хребтовою стежкою Чорногори, через особливості рельєфу у вершині гори Бребенескул можна зовсім не розпізнати двотисячник-другий за висотою в Україні. Він плавно виступає з-за хребта, висота якого на цій ділянці практично не поступається піку.
Бребенескул, фото Руслан Романюк
Піп-Іван Чорногірський (2 028 м)
Це друга за значимістю гора після Говерли на Чорногорі. В кінці 30-х років минулого століття тут звели кам’яну обсерваторію, яка працювала до початку військових дій в 1939 році. Вона була оснащена автономною системою опалення, водопроводом і електростанцією. Тут вивчали зірки і вели метеорологічні спостереження. В середовищі туристів обсерваторія відома як “Білий Слон”. Вона збереглася до наших днів і продовжує залучати мандрівників.
Піп-Іван лежить на самому початку Чорногірського хребта — з нього зазвичай і починають або закінчують проходження Чорногори. До того ж похід на Піп-Іван може бути самостійним, це досить цікавий маршрут для одно – або дводенної переходу.
Піп-Іван Чорногорський, фото Володимир Мартинюк
Петрос (2 020 м)
Грозова гора. Визнана однією з найнебезпечніших на Чорногорі в негоду (хоча, де на Чорногорі безпечне місце в негоду – це велике питання).
Петрос — остання висока гора на Чорногірському хребті. Якщо Попом-Іваном Чорногору прийнято починати, то завершувати — Петросом. Грозовий пік розташувався відразу ж за Говерлою. Гори розділені глибокою сідловиною, яка візуально відрізає Петрос від усього масиву. Через цю особливість гора часто закрита хмарами, а в вершину нерідко потрапляють блискавки.
Щоб ви могли оцінити силу штормових вітрів, які регулярно тріпають Петрос: кілька років тому на вершині встановили кований хрест з товстого металевого прута — вітер згорнув інсталяцію у “штопор” і поклав на землю як порошинку. У спорудженої поруч дерев’яної каплиці , блискавки знесли купол, а споруда практично повністю вигоріла.
На Петрос прийнято підніматися з Лазещини, а спускатися в Кваси. Цей маршрут прекрасно вписується в формат одно – або дводенного переходу.
Петрос, фото Петро Ярмиш
Гутин Томнатик (2 016 м)
На Гутин Томнатик (не плутати з Монатик ))) ) піднімаються заради озера Бребенескул. Ця вершина навіть ближче до самого високогірного озера Карпат, ніж та, чиє ім’я він носить.
Назва Гутин Томнатик, мабуть, прийшла з дакійської мови і означає “сивий Верх”. Що ж, справедливо — взимку гора “сивіє”. Основна хребтова стежка Чорногори обходить стороною цю вершину. Однак при бажанні на Томнатик можна і піднятися, заламавши гак на 1,5 кілометра.
Гутин Томнатик, фото yAnTar
Ребра (2 001 м)
Середина Чорногірського хребта. Своєрідна і легко впізнавана вершина, так як з півдня Ребра практично полога, вкрита травою, а з півночі крута скеляста з обривами, які спадають до підніжжя. Через них гора і отримала свою назву.Щоб оцінити винятковість цієї чорногорської вершини краще спуститися до гори Шпиці. На Ребра піднімаються з урочища Гаджина, але в поході Чорногірським хребтом гору частіше обходять. Альтернативна стежка лежить через вершину Ребер.
Ребра, фото Любомир Тригубишин
Менчул (1 998 м)
З цього місця починається хребет Розшибенник. Схили Менчула пологі, тому дійти до вершини нескладно, якщо порівнювати з Петросом при підйомі з боку Говерли. Хребтової стежкою можна піднятися на вершину Менчул, а можна і обійти, після гори Бребенескул відразу піднявшись на гору Дземброня.
Менчул, фото Stas Picoon
До відома, в 2009 році активісти запропонували штучно підняти висоту Менчула до 2 000 метрів, але до цього дня ініціатива залишається без належної підтримки.
