Російська кампанія “бліцкригу” поступово заходить у безвихідь. Які засоби для економічного виживання в умовах війни має Україна? І які інструменти має країна для захисту ділової активності та збереження найважливіших державних функцій, щоб захистити вразливі групи громадян і виграти війну з Російською Федерацією?
Вумовах, коли значна частина території України була тимчасово окупована або перетворена на поле бою, а решта зазнала менш тяжких, але все ж таки травмуючих потрясінь від військових руйнувань, країна багато втрачає в економічному плані. Гуманітарна катастрофа та бойові дії, що розгорнулися в кількох великих містах, призвели до масової внутрішньої та зовнішньої міграції.
Люди, які раніше мали надійну роботу та житло, швидко поповнюють ряди соціально незахищених груп та потребують підтримки. Число загиблих продовжує зростати
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайти роботу в умовах війни: як українцям працевлаштуватись в країнах ЄС
У цьому дослідженні Центр економічної стратегії (ЦЕС) описує наявні дані, в якому стані економіка України під час війни, та намічає основні напрямки можливої економічної політики, включаючи боротьбу з кризою та підтримку економічної стійкості на найближче майбутнє.
Через обмеження в зборі статистичних даних під час війни точні дані про економічну активність практично відсутні, але прогнози дають Україні падіння ВВП у 2022 році від 10% (МВФ) до 35-40% (попередній прогноз українського уряду) за умови, що окуповані Росією території не розширюватимуться, а активна фаза війни не триватиме довше за кілька місяців. Більшість аналітичних центрів, банків та рейтингових агентств проектують свої прогнози у цьому діапазоні. Ці цифри, хоч і не підтверджені офіційними даними, відповідають зниженню споживання електроенергії приблизно на 35% (опубліковано ДТЕК).
ДЛЯ ДОВІДКИ:
Центр економічної стратегії – незалежний центр досліджень державної політики. Завдання ЦЕС – підтримка реформ в Україні з метою досягнення стійкого економічного зростання країни. Центр робить внесок у розробку стратегії економічного зростання України, здійснює незалежний аналіз найбільш важливих аспектів державної політики, а також працює над посиленням громадської підтримки реформ.
Заснований у травні 2015 року ЦЕС спирається на наступні принципи:
- Економічна свобода (лібералізація, дерегуляція, приватизація)
- Вільна та чесна конкуренція
- Менша роль держави за підвищення її ефективності
- Інформаційна прозорість та свобода слова
- Верховенство права та захист приватної власності
- Здорові та стабільні державні фінанси
- Економіка, що створена на засадах знань
Міжнародна підтримка у подоланні бюджетного розриву зараз є найважливішою для української економіки. Збільшуючи міжнародні резерви НБУ, це також дозволить лібералізувати валютний контроль
Фахівці ЦЕС твердо переконані, що зменшення боргового навантаження та подальші варіанти фінансової підтримки українського боргу мають базуватися на наступних принципах:
- Надавати гранти, а не позики, щоб уникнути нагромадження боргового тягаря.
- Скасування наявного боргу, що має бути реалізоване так, щоб не спричинити крос-дефолт інших українських боргів, у т.ч. євробондів, або нашкодити репутації України як надійного позичальника.
- Обсяги безумовної бюджетної підтримки мають значно вирости порівняно з поточними рівнями.
- Значна частка нових боргів має бути деномінована в українській валюті, щоб уникнути майбутніх валютних ризиків для України у ближньому повоєнні. По закінченню війни, масштабна програма підтримки відбудови України має бути задіяна одразу, щоб Україні не довелося чекати на закінчення процедур вилучення російських активів. До того моменту український уряд та його партнери з громадянського суспільства матимуть хороші оцінки грошової вартості пошкоджень та втрат.
- На більш довгострокову перспективу значний вплив матиме надання Україні статусу кандидата на вступ у ЄС. Це стане якорем програми реконструкції та політик у цілому, а також зробить Україну більш привабливою для бізнесу та інвестицій.
Ознайомитись з повним змістом звіту можна за посиланням.
Джерело: www.ces.org.ua